Визнання договору купівлі-продажу недійсним

Визнання договору купівлі-продажу недійсним в Україні може відбуватися з різних причин, які регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Ось декілька прикладів ситуацій, коли договір може бути визнаний недійсним:

  1. Недійсність через відсутність згоди сторін: Якщо одна зі сторін була змушена підписати договір під тиском або обманом, договір може бути визнаний недійсним.

    Приклад: Якщо продавець використовує неправдиву інформацію, щоб переконати покупця купити автомобіль, стверджуючи, що він не був у ДТП, коли насправді був, покупець може подати до суду з вимогою визнати договір недійсним.

  2. Недійсність через порушення закону: Якщо договір порушує чинне законодавство, він може бути визнаний недійсним.

    Приклад: Продаж нерухомості без дотримання встановлених законом процедур, таких як нотаріальне посвідчення, може призвести до визнання такого договору недійсним.

  3. Недійсність через недієздатність однієї зі сторін: Якщо одна зі сторін була недієздатною в момент укладення договору, наприклад, через важку психічну хворобу, договір може бути визнаний недійсним.

    Приклад: Якщо особа, яка страждає на серйозні психічні розлади, продала свою квартиру без розуміння наслідків своїх дій, родичі можуть оскаржити цей договір у суді.

  4. Недійсність через відсутність предмета або протиправність цілі: Якщо предмет договору не існує або ціль договору є протиправною, договір може бути визнаний недійсним.

    Приклад: Угода про продаж земельної ділянки, яка належить державі і не може бути приватизована, є недійсною.

Нормативна база

Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Недійсність договору купівлі-продажу

Підставою недійсності правочину, а саме договору купівлі-продажу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:

  • Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
  • Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
  • Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
  • Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
  • Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Звертаємо увагу, що серед підстав не названо ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка містить вимогу відповідності правочину формі, установленій для нього законом. Отже, недодержання форми правочину не означає автоматичного визнання його недійсним. Водночас правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До оспорюваних правочинів належать такі:

  • учинені без відповідного дозволу (ліцензії);
  • учинені під впливом помилки;
  • фіктивний правочин, тобто правочин, учинений без наміру створити правові наслідки, які передбачалися ним;
  • удаваний правочин, тобто правочин, який учинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, і деякі інші.

Куди звернутись

Для визнання договору купівлі-продажу недійсним необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Вартість

У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. Відповідно до Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб,- у сумі – 2684 гривень, фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1073 гривень 60 копійок.

Судова практика

Приклади:

  • Приклад 1: Індивідуальний підприємець купує обладнання, але пізніше виявляє, що продавець надав неправдиву інформацію про його стан. Підприємець може звернутися до суду з метою визнання договору недійсним через шахрайство.
  • Приклад 2: Покупець придбав квартиру, але після укладення договору з’ясувалося, що продавець не мав права її продавати, оскільки квартира була у спільній власності і другий власник не давав згоди на продаж. Договір може бути визнаний недійсним через порушення прав третіх осіб.

Якщо у вас залишилися питання щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним або вам потрібна професійна консультація, не вагайтеся звернутися до кваліфікованого юриста. Бронюй зустріч зараз, щоб обговорити вашу ситуацію та отримати необхідну правову підтримку.

Залишились питання? Забронюй онлайн зустріч